Проповідь

cтудента   III -го курсу

Київської Духовної Академії

Буренко Діонісія,

призначена для проголошення

в Академічному храмі Різдва Пресвятої Богородиці за

Всенощною службою 22 березня 2009 року

на тему: «Нести свій хрест – значить не ремствувати…»

 

Во ім'я Отца, і Сина, і Святаго Духа.

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

«Христу Твоєму поклоняємось, Владико». Цими словами ми вшановуємо страждання, які потерпів Господь Іісус для нашого освячення й спасіння. У давнину на хресну смерть засуджували найгірших злочинців. Але хрестзнаряддя ганьби - став знаряддям спасительної сили і святості.

 Вся наша планета усіяна пам'ятниками. Ці пам'ятники зведені визначним людям, геніям, героям. Воздвигнуті ці пам'ятники вдячними дітьми, батьками, або суспільством. Однак серед них піднімається єдиний і неповторний пам'ятник, котрий зведено не любов'ю і вдячністю, а злобою, ненавистю і підступністю людською. Пам'ятник цей - хрест Христовий, на якому люди прибили цвяхами свого Спасителя і Бога. І стоїть цей хрест над усім світом, являючи усім народам Божу милість і милосердя.

Святий Кирил Єрусалимський говорить: «Від древа гріх і в древі спасіння». Хрест є центральним моментом у таємниці людського спасіння. Через хрест сталося одкровення світу предвічної Божої Любові. Дивлячись на хрест Христа, древній світ зрозумів, що Бог торжествує не так, як може торжествувати людина. Торжество Боже в любові, у відданості, у жертовному служінні світу. Знаряддя ганебної страти Господь Іісус Христос освятив Своїм стражданням і Своєю кров'ю, зробивши його знаряддям нашого спасіння. Хрест став жертовником, на якому була принесена всесвітня спасительна Жертва.

Під цим знаменням перемоги проходить усе життя християнина. Якщо християнин зазнає поразки, то це тому, що він забув своє знамено, опоганив його, роблячи гріхи з хрестом на грудях. Християнин повинен взяти своє знамено, підняти його й освятити ним своє життя.

Хрест Христовий - це не тільки древо хресне, це і хрест духовний, який несуть люди. Христос каже: «Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе, візьме хрест свій і йде за Мною». Та кожна людина по-різному несе свій хрест. Одні терпеливо зносять свої негаразди, віддаючись покірно волі Божій, інші нарікають, тим самим збільшуючи свої страждання. Господь знає всі наші болі і печалі, тому й закликає нас: «Прийдіть до мене всі стомлені і обтяжені, і я заспокою вас» (Мф. 11,28). Прийдімо до Господа і принесімо Йому всі наші проблеми і негаразди, а Він втішить і допоможе нам. Нести свій хрест – значить не ремствувати, а терпіти труднощі, скорботи і випробування, які зустрічаються на нашому життєвому шляху.

Існує багато прикладів, коли грішники каялися, брали свій хрест і рушали за Христом. Вони рішуче вступили в боротьбу з гріхом, зі своїми страстями і дияволом і ставали святими.

На кожному хресті зображений розіп’ятий Іісус Христос, Котрий Своїми руками хоче нас усіх пригорнути до себе і з’єднати в одну велику родину. Якщо християнин продовжує грішити, то він збільшує тягар хреста Христового. Перемагаючи і переборюючи гріх, людина полегшує хрест Христовий, вона стає тоді співучасником великої місії спасіння, співучасником Христового хрестоносіння. Саме тому розпростерте на хресті Тіло Спасителя сприймається як переможний символ торжества безмежної Божої благодаті, як розкрита книга Слова, яку можна споглядати, осягаючи вічну сутність буття.

Отож, дорогі брати і сестри, терпеливе і смиренне несіння свого хреста наблизить нас до Господа. Так як Він через страждання переміг наші гріхи, воскрес із мертвих і увійшов у славу Бога Отця, так і ми через терпіння скорбот, очистимо свої душі і увійдемо у вічне життя з Іісусом Христом. Амінь.