Ваше Блаженство, дорогий наш Першосвятитель і отець!

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Всечесні отці, браття і сестри! Дороге студентство!

 

Містичний вимір часу у православній богословській традиції актуалізує для сучасності сторінки давно минулих подій. Він робить вічно живими історичні постаті, котрі, живучи на землі, зібрали в собі Царство Небесне. Саме тому ім’я преподобного Нестора Літописця, котрий покликав сьогодні всіх нас до стін Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, не стільки викликає  спогади про минувшину, скільки спонукає до переоцінки практично всього, чим сьогодні живе людина третього тисячоліття. Адже чи не головна проблема сучасного суспільства полягає в онтологічному забутті. Забуття, яке все більше переростає в незнання першопричин, породжує весь спектр кризових явищ, долати які стає все складніше.

Саме тому, віруючи в силу слова, преподобний Нестор зі сторінок своєї знаменної „Повісті временних літ” звертається в рівній мірі як до сучасників, так і до нас, далеких йому нащадків. Він закликає турбуватися про те, щоб славні справи предків зберігалися в пам’яті поколінь і щоб нащадки не повторювали болісних помилок своїх дідів та прадідів. Його історіософський метод став міцним підґрунтям для подальшої генези вітчизняної історичної і особливо церковно-історичної науки. Актуалізація історії, що закладена в ньому, надає особливого метафізичного змісту не лише минулому, але й, перш за все, майбутньому.

В такий спосіб прагне мислити Київська Духовна Академія сьогодні - в час, коли те, що вважалося колись далеким і нездійсненним, настає із незворотним прискоренням. В Актовий день традиційно прийнято підбивати підсумки пройденого й тішитися тими здобутками, які приніс Духовній школі попередній навчальний рік. Проте було б невірно на ниві духовної освіти говорити лише про зроблене. Адже освіта це динамічний процес, який у своїй сутності є нескінченним і невичерпним. Тому, резюмуючи те, чим жила в 2007/2008 навчальному році дружна сім’я наших Київських духовних шкіл, а це 64 викладачі, 18 співробітників, 169 студентів Семінарії та 131 студент Академії, хочеться відмітити, що цей відрізок часу не замкнувся сам у собі, а поклав початок реалізації багатьох нових ідей,  визначальних для життя нашого вузу на багато років в перед.

       Минулий рік став для нас початком реформи духовної освіти в Україні. В самому стислому вигляді ця реформа полягає в піднесенні ступеня семінарської освіти до вузівського рівня з п’ятирічним терміном навчання;  Академії ж, окрім суто навчальних, надаються ще й функції науково-богословського центру. Задля цього ґрунтовно була переглянута програма Семінарії із включенням до неї нових предметів. Зокрема, було введено дисципліни релігійно-культурологічного й філософського змісту та розширено цикл філологічних предметів. Саме такі зміни обумовлені ставленням до семінаристів як до потенційних абітурієнтів реформованої Духовної Академії,  покликання якої у ХХІ сторіччі вимагає надзвичайно високої інтелектуальної ерудованості її слухачів.       Для того, щоб мати можливість динамічно вирішувати повний спектр питань, пов’язаних з модернізацією навчально-виховного процесу, в Київській Духовній Академії з минулого року започатковано практику щомісячних засідань Вченої Ради. Окрім поточих питань на цих засіданнях було захищено 15 кандидатських і 33 дипломних робіт наших студентів як стаціонарної, так і заочної форми навчань.

       Минулого року вперше в історії відродженої Академії було успішно проведено офіційний  публічний захист дисертації на здобуття вченого ступеня доктор богослов’я з залученням зовнішніх опонентів з усіх Духовних Академій РПЦ та відзивів світських профільних наукових установ.

       Важливою ознакою минулого навчального року став процес оновлення матеріальної бази Київських Духовних шкіл. Можливо, саме ці зміни найбільше впадають у вічі. Адже батьківським піклуванням Предстоятеля нашої Церкви, Блаженнішого митрополита Володимира, за минулий рік докорінно змінився побут наших студентів, значно покращилося харчування, завершено капітальні ремонтні роботи в адміністративному корпусі та двох гуртожитках і, що не менш важливо, фінансове забезпечення навчального процесу й оплата праці нашого професорсько-викладацького складу. Всі ці значні матеріальні витрати покликані зформувати особистість наших випускників таким чином, щоб повністю відображати собою моральних і високоосвдічених представників сучасної  інтелігенції.

       Наукова робота, проведена в нашому академічному середовищі, знайшла своє відображення на сторінках восьмого номеру часопису «Труди Київської Духовної Академії», котрий містить 16 науково-богословських статей, авторами яких є викладачі Київських Духовних шкіл. До того ж, наші викладачі та студенти - бажані гості  на багатьох науково-практичних конференціях як в Україні, так і  далеко за її межами. Зокрема, протягом минулого року 35 викладачів виступили з доповідями на різноманітних наукових форумах.

       Для всебічного розширення нукової ерудиції студентів та вихованців в стінах нашого навчального закладу регулярно читають відкриті лекції фахівці з самих різноманітних областей богослов’я та світської науки. Серед інших,  в Академії виступали Декан Варшавської Християнської богословської академії Архієпископ Ієремія, професор теологічного факультету Білостоцького університету доктор Антон Миронович, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Василь Уляновський, професор Московської Духовної Академії Олексій Ілліч Осипов.

       В сьогоднішній святковий день ми маємо задоволення презентувати ще дві новинки. Зокрема, вийшов з друку другий номер студентського журналу «Академічний літописець», з яким ви будете мати можливість ознайомитися, та запущена в інтернет-простір оновлена версія офіційного сайту Київської Духовної Академії і Семінарії, котра відрізняється новим дизайном, повнотою та доступністю інформації.

       Хочу ще раз  наголосити на тому, що завдяки мудрій і всебічній турботі Блаженнішого Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського та всієї України Володимира все, що було перераховано вище і що не ввійшло до мого виступу, це не  просто факти нашого минулого,  а та основа,  на якій буде ґрунтуватися на багато років вперед динамічний розвиток Київських Духовних шкіл. Від імені всіх, хто має щастя як навчати, так і навчатися в нашій Alma Mater у святих стінах Свято-Успенської Киїєво-Печерської Лаври, я хочу висловити синівську вдячність нашому Предстоятелю за те, що він робить все, аби стародавні Київські Духовні школи посідали гідне місце серед освітніх закладів України та за її межами.