Ваше Блаженство! Ваші Високопреосвященства! Брати й сестри!

 

Хочу висловити слова вітання всім, хто сьогодні доклав зусиль для організації цьогорічного другого міжнародного науково-богословського форуму «Покровські читанння». В цій аудиторії зібралися люди, котрим небайдужі концептуальні питання буття людини й сучасного світу. Нажаль в наш прагматичний час все меньше стає таких однодумців, котрі б прагнули розмірковувати над глибинною сутністю тих речей, які визначають глобальні перспективи розвитку людства. Більшість наших сучасників переймаються зовсім іншим, замикаються над вирішенням безлічі дрібних меркантильних проблем, не роздумуючи над причинами всіх тих негараздів, котрі із прискоренням наповнюють усі сфери буття.

            Саме з цієї причини дуже важливим є гуртування науково-богословської спільноти для досягнення спільної мети, котра б могла вказати людству що є істина, в чому полягає шлях до неї, і що становить головну цінність людського життя. Тематика сьогодняшньої конфереції задає саме такий тон. І дуже важливо, щоб плід спільних роздумів учасників цього форуму був донесений до суспільства і ним почутий. Дуже важливо, щоб інтелектуальна еліта в наш буремний час позбулася пасивності й стала своєрідним суспільним набатом, котрий би сміливо і голосно нагадував, що людство у небезпеці, адже воно втратило шлях до істини, без якої життя позбувається свого головного змісту.

            Якщо намагатися коротко окреслити сутність всіх сучасних суспільних негараздів, то можна дійти висновку, що першопричиною їх є криза віри. В цьому сенсі віруюча людина ХХІ століття має унікальну можливість протистояти глобальному песимізму постмодерна й більше того, стати джерелом надхнення для оточуючого світу. В час, коли людством виявилися втраченими ціла низка внутрішніх орієтирів, ми можемо й мусимо голосно проголошувати, що єдина Істина, єдиний Шлях до Неї, єдиний Сенс людського життя, це Господь Іісус Христос. Колись, навіть в не такому вже й далекому милому, це було для більшості зрозуміло. Сьогодні суспільство опинилоя в становищі, коли йому знову потрібна катехеза, пояснення простих речей, без розуміння яких людство буде іти вперед наосліп. Якщо раніше церковна місія орієнтувалася на просвітлення нового світу, то сьогодні наші устремління мають зосередитися перш за все на собі. Головне завдання сучасної внутрішньої місії полягає в підкресленні непересічної актуальності Євангельського ідеалу. Й приємно, що коло питань цогорічних «Покровських читань» окреслює саме цю мету.

            Я хочу щиро побажати всім учасникам конференції плідної інтелектуальної праці заради розбудови міцних духовних підвалин нашого майбутнього.

 

 

+АНТОНІЙ

архієпископ Бориспільський,

вікарій Київської Митрополії,

Голова Учбового Комітету при Священному Синоді УПЦ,

Професор, Ректор Київської Духовної Академії і Семінарії